Рейтинг:  5 / 5

Звезда активнаЗвезда активнаЗвезда активнаЗвезда активнаЗвезда активна
 

ГЕОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ ПОХОДЖЕННЯ ПРІЗВИЩ ЖИТЕЛІВ СЕЛА КАЇРИ ГОРНОСТАЇВСЬКОГО РАЙОНУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

       А.Д.Солодовник

       Національна система освіти України намагається увійти до зони європейського освітнього простору. У цьому процесі важливо не втратити кращі українські традиції, не знизити національні стандарти якості освіти, що приведе до руйнації національних особливостей освітньої системи України, нівелювання українських національно-культурних особливостей, способу життя і ментальних характеристик особистості. Сьогодні, як ніколи, виникла потреба у посиленні патріотичного виховання школярів.Цьому активно сприяє краєзнавча робота, яка проводиться у школі. 

Під поняттям “краєзнавство” розуміється “ всебічне вивчення місцевими силами певної території краю, здійснюване на науковій основі”. Об’єктами для краєзнавчого вивчення є природа, історія місцевості, населення, господарство, культура, мистецтво й інші сторони життя краю. О.С.Барков наголошував, що “краєзнавство – це комплекс наукових дисциплін, різних за змістом і частковими методами дослідження, але які ведуть у своїй сукупності до наукового і всебічного пізнання краю”. Л.С.Берг називав краєзнавство “географією рідного краю”. Особливе місце у краєзнавчій роботі займає вивчення власних імен. Наука, що вивчає  власні імена, носить назву «ономастика». Вона відноситься  до лінгвістики, але в ряді пунктів зливається з географією, етнографією, етногеографією. Батьківщина починається з пізнання й вивчення рідного краю та свого роду, бо не можна вважати культурною і освіченою людину, яка жодного разу не заглянула до історії свого населеного пункту, не поцікавилась, чому так, а не інакше він зветься, звідки походить власне прізвище .

Українські прізвища вже давно стали предметом всебічного вивчення науковців. Незважаючи на помітні успіхи, існують проблемні аспекти, які вимагають подальших географічних досліджень, мало вивчені прізвища різних регіонів України. Тому тема нашого дослідження актуальна і важлива.

       У прізвищах відбилася історія, демографія, етнографія, економіка, соціальні й національні відносини, побут і звичаї українського народу. Слово "прізвище" у нашому сучасному розумінні є родовим іменем, тобто іменем родини (сім'ї). Таким було і первинне призначення цих особливих слів - іменувати все сімейство в цілому. Пізніше, коли великі патріархальні сім'ї майже повсюди перестали існувати, слово "прізвище" стало відноситися в першу чергу до індивідуального іменування окремої людини. В історичному розвитку кожного народу наступає такий період, коли звати людину лише одним власним іменем стає недостатньо. Вказівка та ім'я батька або діда також не завжди задовольняє. Особливо гостро це відчувається мірою розвитку юридичних інститутів та формування норм офіційного іменування особи. Найдавніші прізвища, тобто власні особові назви, близькі за значенням до сучасних прізвищ, зустрічаються в грамотах XIV—XV ст..

         У наш час прізвища мають виразний регіональний розподіл за ступенем поширеності. На території села Каїри найбільш поширеними є прізвища, які закінчуються на –енко. На них приходиться четверта частина населення (Потапенко, Охтаненко, Пилипенко, Омеляненко, Коренко, Осоченко, Литвиненко,Денисенко, Олексенко, Зелененко, Харенко, Панасенко та інші).

         Найчисленнішу групу серед каїрських прізвищ становлять ті, що утворилися від власних імен. Більше півсотні прізвищ походять від імен: Іваніченко, Іванов,Алексеєнко,Агапова,Васильєв,Васильчук,Гаврилов,Гашенко, Демянко, Денисенко, Клименко, Кузьменко, Лукашев, Максименко, Максимів,Марченко, Мироненко, Мітін, Михальчук, Олексенко, Охременко, Павленко, Павлова, Панасенко,Пилипенко,Потапенко,Тарасенко,

Федоренко,Федоров,Юрина,Юрченко.

         Окрему групу складають прізвища, утворені шляхом скорочення імені. Усічення імен – це своєрідна реакція на громіздкі й незручні для використання запозичення .Так, поширеним в селі є прізвище Рева. Твірна основа Рева може співвідноситися із колишнім жіночим іменемРевяка, із чоловічим іменемРевокат.

         Є прізвища, походження яких пов’язане з назвами осіб за їх внутрішніми і зовнішніми властивостями:Бубела, Хорошун, Сердюк, Сердюков, Куцик, Пишний, Горстка, Шрамко, Кудлай, Мулявка(дрібна риба), Рудя, Малиш. Одне з найбільш поширених прізвищ у Каїрах – Кубрак, походить   від російськомовного слова «кубарь», тобто непосидюча, дуже рухлива людина. Багато родин нашого села мають прізвище Балабон. Раніше куток села біля сільського кладовища так і називався -  Балабонівка. Слово «балабон» має декілька значень: базіка, зірвиголова, жартівник. Таким чином, прізвище Балабон містить інформацію про риси характеру предків. Саме слово «балабон» прийшло  з татарської мови, де перекладається як «великий сокіл».

Прізвища багатьох наших односельців пов’язані з видом діяльності та  соціальним станом роду. Надзвичайне розмаїття каїрських прізвищ виявляється у великій кількості іменувань, які вказують на ремесло, професію. Вони містять  інформацію  про  види  промислів,  що  існували  на Херсонщиниі:  деревообробні  ремесла (Бондар, Бондаренко, Столярук,), шевство (Шевченко), кравецтво (Кравченко, Кравчук),бджолярство (Бортник, Пасічник), ткацтво (Ткач, Ткаченко), гончарство(Гончаров). Сюди можна віднести і такі прізвища, як Мукосій, Токарєв, Дудка, Капітан, Крамаренко, Лопата. Прізвище Солодовник – не характерне для Херсонщини, оскільки його походження пов’язано з пивоварінням, солод – основа для виготовлення пива. Соціальний  стан  роду залишив  відбиток  у  прізвищах  Голяк, Козир, Царєв, Циба (від українського слова «цебе»), Зик (від слова «ЗК», Козаков,. Із військовою термінологією різних епох пов’язане прізвище Солдатова .

           Велика кількість прізвищ утворені  за просторовою й етнічною ознакою. У основі таких прізвищ міститься інформація про місце проживання або походження предків. Прикладом є прізвища Литвин, Бойко,Гуцу, Ляшко, Поліщук, Татаровський, Валуйський. З  Правобережної України, головним чином Поділля і Волинь (області Вінницька, Хмельницька, Чернівецька, південь і захід Житомирської і Волинської, Рівненська) прийшли в село прізвища Федорчук, Хмелюк, Кучук, Конончук, Гульвачук, Михальчук, Васильчук. Переселенці із Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Волинської та Івано-Франківської областей принесли до села прізвища Любашевський, Барановський, Кобіцький, , Безлуцький, Добровольський, Гожуловський, Пшебицький, Домарецький, Домарацький, Минський.

Прізвища, утворені  за ландшафтною ознакою: Гайно,Садовий, Кряжко, Дубук. Особливу групу прізвищ утворюють ті, які виникли за   спорідненістю  та  свояцтвом:  Бабенко,  Притика,  Дідусь, Прийма.

Багато прізвищ жителів нашого села походять з Запорізької Січі. За ними можна дізнатися про поширені того часу в Україні ремесла, промисли та характер військової, торговельної, творчої діяльності: Сердюк, Дегтяр, Стороженко, , Слюсаренко, Попович, Кумпан та ін. Багато прізвищ походило від назв музичних інструментів: Трубач, Цимбал тощо.

Помічаючи схожість якоюсь рисою з представниками флори і фауни, запорозькі козаки називали своїх нових товаришів Сорока, Кулик, Чайка, Таран. Ці прізвища збереглися у нашому селі. Іноді запорожці давали іронічні прізвища, які виражали не справжню ознаку, а її протилежність. Малюком називали високу людину, а Махинею - невеличку на зріст. Так, поширеним прізвищем у селі є Малиш, Довгий. У новостворених прізвищах відбилися також назви днів тижня. Так з’явилося прізвище  Субота. Зустрічається у селі прізвище Пизик, навіть  балка в межах села називається Пизиковою. За архівними матеріалами Пизики були важливими персонами за часів Івана Грозного і користувалися великою повагою, тому прізвище було привілейованим, а тому і рідко зустрічається.

Дуже поширеними на території Каїрської сільської ради російськомовні прізвища, що пов’язано з історією заселення Херсонщини. Ще з тих часів у селі проживають Сазонови, Іванови, Воробйови, Гончарови, Юрини, Мєтєльови, Мітіни, Федорови. У ХІХ ст.. на землі півдня України прийшли німецькі колоністи. Їх потомки і сьогодні носять їх прізвища – Франк, Безлер, Гарбар, Рук, Еберс.

Говорячи про походження сучасних українських прізвищ, не можна оминути й таке важливе їх джерело, як вуличні прізвиська. Генетичний зв'язок із прізвиськом закріпився в самому значенні українського слова «прізвище».
Прізвиська, в тому числі й спадкові, були невід'ємною рисою сільського народного антропонімікону. Показово, що навіть офіційне закріплення прізвищ не змогло витіснити вуличні прізвиська, які дожили до нашого часу. Мешканці багатьох українських сіл, крім прізвища, мають вуличне прізвисько, причому останнє нерідко є більш вживаним серед односельців. Навіть сьогодні у селі відомі прізвиська: Сорока, Скорик, Катрич, Галата, Гусарь, Чікарес, Гасай, Мінька, Кутузка, які вказують на належність людини до певного роду.

Знайомство зі складом та історією прізвищ дає можливість знайти свої корені, розширює кругозір людини, дозволяє поглянути на деякі речі іншими очима. Прізвище - це не сухий, позбавлений смислу паспортний знак, це живе слово, пам'ять роду. Одне прізвище несе в собі історію роду, а всі разом вони складають історію нашого народу.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить